У 2024 році переможцем першої ліги чемпіонату Тернопільської області з футболу, сенсаційно, однак цілком справедливо став ФК «Збараж». Одну з головних скрипок у збаразькій команді виконував нападник Назарій Макух. Він не лише став кращим бомбардиром сезону, а й за опитуванням тренерів та капітанів команд виборов перемогу у номінації «Кращий гравець першої ліги». Про Назарія, його шлях у великий футбол, найвагоміші здобутки та цьогорічне чемпіонство розпитаємо у нього особисто.

«Тричі кращий бомбардир району»– Назаре, розкажи трішки про себе, де народився, чи батьки мали відношення до спорту?

– Народився я 26 грудня 1998 року у селі Ліски неподалік Збаража. Нині це село входить до складу Збаразької громади. Батьки особливого відношення до спорту не мали, але мене у моєму захопленні завжди підтримували. Зокрема, коли я після 9 класу хотів поступити до Львівської спортивної школи.

– Коли вперше почав займатися футболом та хто був твоїм першим тренером?

– Футбольну секцію почав відвідувати з 6 років. А керував нею Володимир Йосипович Курило.

– Якими були твої досягнення на дитячо-юнацькому рівні?

– Особливих досягнень не було. Виступав на рівні обласних змагань за ДЮСШ з Добриводів, а в подібних змаганнях тон задавали юнацькі колективи з обласного центру. 

– Як пройшов перехід від дитячо-юнацького до дорослого футболу, адже для багатьох він є болісним?

– Для мене все відбулося доволі легко. Спершу виходив грати на поле з лавки запасних, змужнів і тоді став гравцем основи. Почав грати на дорослому рівні у чемпіонаті Збаразького району, а потім у Збаразькій територіальній лізі чемпіонату Тернопільського району. Спершу виступав за ФК «Колодне», потім – ФК «Зарубинці» і, насамкінець, перейшов у ФК «Збараж», за який граю останніх три сезони. У кожній з цих команд ставав кращим бомбардиром району, двічі – у складах зарубинецької та збаразької команд був чемпіоном району. І ось цього року виборов ще одне чемпіонське звання, вже на обласному рівні.

– У Збаражі ти граєш яскраво вираженого нападника. А загалом по кар’єрі одразу тренери поставили тебе в атаку, чи грав на різних позиціях?

– Перша моя позиція на футбольному полі – центральний півзахисник. Вже на дорослому рівні, коли грав за Колодне – мене поставили у напад і з того часу постійно граю в атаці.

«Головний чинник перемоги – наша фізична готовність»

– На твій погляд, які найголовніші чинники того, що ФК «Збараж» цьогоріч переміг у першій обласній лізі?

– На мій погляд, головний чинник – це наша фізична готовність. Коли до керма збаразької команди прийшов Михайло Михайлович Кузьма, під його керівництвом команда якісно провела підготовку до сезону. За рахунок цього фундаменту ми змогли рівно, без зривів пройти всю турнірну дистанцію, не програвши жодного поєдинку.  

– Чи вірив особисто ти в загальну перемогу збаразької команди, адже конкуренція була дуже серйозна, і більшість фахівців робили ставку на «Поділля» з Васильківців, а Вас перед початком сезону відносили до середняків?

– Чесно сказу, на початках, ніхто, в тому числі і я, не сподівалися, що ФК «Збараж» зможе вибороти перше місце. Думав, хоча б потрапили до трійки кращих, адже опоненти були доволі серйозні. Десь після першого кола, коли вдалося обіграти головного претендента на чемпіонство – «Поділля», стало зрозуміло, що можемо поборотися за найвище місце. Команда зібралася, поговорила і в принципі дійшли до думки, що зробимо все можливе і не можливе, щоби стати чемпіонами. Всі розуміли, що на нас будуть налаштовуватися вже як на лідера, тому потрібно було докласти ще більше зусиль. Так воно власне і сталося, у другому колі було значно важче конкурувати з суперниками, на його початку в нас було кілька нічийних результатів. Однак ніхто руки не опускав, на тренуваннях ще більше працювали і робота дала свій результат. Для більшості хлопців – це перший вагомий здобуток на рівні області і він запам’ятається на все життя!   

– Який матч став ключовим для ФК «Збараж», після якого стало зрозуміло, що збаражчан вже не вдасться наздогнати?

– Це сталося після поєдинку у Васильківцях проти свого головного конкурента – «Поділля». Ту зустріч ми виграли 4:0 і за тур до завершення чемпіонату стали недосяжними для суперників.

«Всім командам забивав щонайменше один м’яч»

– Можеш виділити найважчі для збаразької команди матчі цьогорічного сезону і найвдаліші в ігровому плані?

– Найважчі матчі відбулися, як не дивно, на домашньому стадіоні. Наприкінці першого кола у надскладному поєдинку зуміли перемогти «Поділля» (2:1), а на початку другого – в непростому поєдинку розійшлися миром з «Соколом» з Великої Березовиці (1:1). А про найвдаліший поєдинок я згадував – це гра у Васильківцях. На шальках терезів стояло чемпіонство – ми їхали за перемогою і досвідчений суперник теж прагнув здобути три очка. У першому таймі нікому не вдалося вразити ворота суперника, а в другому – ФК «Збараж» продемонстрував надзвичайно сильну гру і здобув заслужену вікторію. Мені приємно, що тоді, при допомозі партнерів по команді, вдалося відзначитися одразу трьома забитими м’ячами.

– Назар Макух у чемпіонаті забив 18 м’ячів у 16 матчах, який з них був найкращим, а який найцінніший для команди?

– На мій погляд, найціннішим у сезоні став м’яч, який я забив команді з Васильківців у домашньому матчі. Тривалий час рахунок тримався нічийним 1:1 і мені вдалося вразити ворота принципового суперника на 86-й хвилині, тим самим це м’яч приніс надзвичайно важливу перемогу ФК «Збараж». А найкрасивіший, мабуть, став гол, забитий теж вдома підволочиському «Збручу-Агробізнес». Точним був мій удар метрів з 30-ти. 

– Ти високий на зріст гравець, не підраховував, більше голів забив головою чи ногою?

– Однозначно, ногою. Не вів подібного підрахунку, однак, вважаю, що десь 13-14 м’ячів забив ногою і чотири-п’ять – головою.

– А була у цьогорічному чемпіонаті Тернопільської області команда, якій ти не забивав голів?

– У першій лізі, окрім нас, виступало вісім колективів і всім я забивав щонайменше один м’яч. 

– Хто по команді віддав тобі найбільше гольових передач?

– Важко сказати. У нас дуже хороша команда, всі працювали на загальний результат, одні оборонялися, інші віддавали гольові передачі, а комусь потрібно було і забивати. Однак, хто конкретно і скільки віддав мені передач, після яких я вражав ворота суперників, не скажу, бо, відверто, не знаю.

– У сезоні ти відзначився одразу трьома хет-триками. Загалом по три  і більше м’ячів в одному офіційному матчі на дорослому рівні вже забивав, чи це сталося вперше?

– Коли я ще грав у чемпіонаті Збаразького району за ФК «Колодне», то в одному матчі відзначився шістьма(!) забитими м’ячами. А загалом покери були, чимало хет- триків теж. Основна робота нападника – забивати голи і чим їх більше, тим краще. 

– У ФК «Збараж» ти відіграв три сезони. Чим відрізнялися попередні роки у збаразькій команді від нинішнього?

– Раніше зовсім інший був рівень. Районні та обласній змагання суттєво відрізняються за класом команд. У Збаразькому районі значно легше було виступати, там колективи по-слабші. Щодо чемпіонату області, минулоріч ми грали у другій лізі, а цьогоріч – у першій. У 2024 році значно серйознішим був підхід до футболу (у всіх його аспектах), у нашого керівництво та тренерського штабу. Відповідно суттєво зросли вимоги до футболістів.

«Намагаюся в кожному матчі викладатися по повній та показувати хороший футбол»

– У футболі є таке поняття, як незручний суперник, а чи є у тебе гравець у чемпіонаті Тернопільщини, проти якого найскладніше грати?

– Напевно, таким для мене у сезоні-2024 був центральний захисник команди «Збруч-Агробізнес» Олег Мацеплюк – високий, міцної тілобудови гравець, проти якого було надзвичайно складно грати.

– У Збаражі ти справжній улюбленець місцевої публіки. Що відчуваєш, коли ступаєш на футбольне поле збаразького стадіону «Колос»?

– Я сам збаразький, все своє свідоме футбольне життя провів на цьому стадіоні. Приємно, коли тебе підтримують, вигукують, «Збараж, уперед!» Відповідно, не хочеться підвести місцевих шанувальників футболу, тому намагаюся в кожному матчі викладатися сповна та показувати хороший футбол.

– ФК «Збараж» за підсумками 2024 року здобув путівку до вищої обласної ліги. Плануєш допомогти команді і наступного року?

– Авжеж. Не планую нікуди переходити, адже в ФК «Збараж» зібрався чудовий колектив, з яким працює висококласний фахівець Михайло Михайлович Кузьма. 

– Сьогодні тобі 25 років – зрілий вік для футболіста, чи є бажання спробувати себе на більш вищому рівні, можливо зіграти на «аматори» або в професійному футболі?

– Якби якась команда вищого рівня покликала, то, напевно, спробував би, адже кожен футболіст, і це природно, хоче грати якомога вище. На разі, подібних запрошень не було, тому робитиму все від мене залежне, щоби ФК «Збараж» вдало провів свій наступний сезон вже у найвищій обласній футбольній лізі. 

БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ

– Хто із тренерів вклав найбільше у тебе як футболіста?

– Нинішній наставник ФК «Збараж» Михайло Михайлович Кузьма.

– Чи є у тебе футбольна мрія?

– Хотілося б спробувати свої сили у команді рівня «Агрона».

– Багатьом цікаво дізнатися, чим харчуються футболісти, адже постійно мають тримати себе у формі і слідкувати за своєю вагою?

– Я не особливо перебірливий у харчуванні. Їм практично всі страви, які є звичними для нашого регіону. А щодо ваги, то за тілобудовою не схильний до повноти плюс багато бігаю, відповідно тримаю себе постійно в тонусі.

– Як твоя дівчина ставиться до захоплення футболом, відвідує матчі за твоєю участю чи для неї це табу?

– Моя дівчина Анна позитивно відносить до мого футбольного захоплення, відвідує практично всі домашні матчі за участю ФК «Збараж» і є моїм персональним вболівальником.

– Ким бачиш себе після завершення активних футбольних виступів? Чи хочеш, щоби по твоїх слідах пішли діти?

– Тренером точно себе не бачу. Маю основну роботу, напевно, після активних футбольних виступів продовжуватиму на ній працювати. Щодо майбутніх дітей, як і кожен батько-футболіст, і я не проти, щоби вони займалися цим видом спорту, адже футбол розвиває багато позитивних якостей у людини.

– Футболісти – зазвичай люди забобонні. Чи є у тебе якісь традиції, яких намагаєшся дотримуватись до, під чаc чи після матчів?

– Чогось особливого немає. Для мене – головне, перед футбольним матчем добре… виспатися (сміється – авт.).

БІОГРФІЯ

Макух Назарій Романович

Дата народження – 26.12.1998 р.

Місце народження – с. Ліски, Збаразька громада

Перший тренер – Володимир Йосипович Курило

Амплуа – нападник

Виступав за команди: ДЮСШ (Добриводи), ФК «Колодне», ФК «Зарубинці», ФК «Збараж».

КОМЕНТАР:

Володимир Курило, перший тренер:

– Назарій Макух – врівноважений і думаючий футболіст, технічно оснащений, забивний, добре грає головою, має чудово поставлений удар з лівої ноги, володіє хорошою інтуїцією, має футбольний інтелект. Попри те, що багато забиває, не можна сказати, що він виражений індивідуаліст, Назарій – командний гравець, але може вирішувати епізоди і в індивідуальному порядку. Некомфортно почувається, коли проти нього грають персонально жорсткі захисники.

Фото: автора та “Футбол з-за воріт та інші фото”