Нещодавно вихованець тернопільського футболу, 15-річний Андрій Тешнер у складі збірної України серед спортсменів з порушенням слуху взяв участь у чемпіонаті світу з футзалу (U-21). Молодий хлопець з Тернопільщини на цих змаганнях добре себе зарекомендував. Будучи у команді наймолодшим, він отримував від тренерського штабу чимало ігрового часу та навіть зумів відзначився кількома забитими м’ячами. Ми розпитали молоде дарування про його шлях у футбол та плани на майбутнє.  

На ЧС забив три м’ячі і віддав три гольові передачі 

– Андрію, за яких обставин дізнався, що тебе запрошують до збірної України серед спортсменів з порушенням слуху, яка готувалася до чемпіонату світу з футзалу.

– Про це дізнався в Тячеві Закарпатської області, де проходив чемпіонат України з футзалу U-21 серед спортсменів з порушенням слуху. Там виступав за Тернопільський регіональний центр та ДЮСШ «Інваспорт», де наша команда виборола бронзову нагороду, а я отримав приз кращого гравця команди.

   

– Чи складно було конкурувати з іншими збірниками, тим більше, що тобі всього 15 років? 

– Так, було складно, адже я був і справді наймолодшим у збірній. Всім хлопцям нашої команди – від 19 до 21 року, в них набагато більше досвіду, навичок і практики. Мені ж лише 15-ть і я роблю тільки перші кроки на серйозному футбольному рівні.

– Як виступила українська команда на чемпіонаті світу з футзалу і які особисто в тебе показники за системою гол+пас?

– Українська команда на чемпіонаті світу з футзалу серед спортсменів до 21 року з порушенням слуху, який відбувався в Астані (Казахстан) зайняла 5 місце. Загалом у змаганнях приймало участь 10 команд. Українці зіграли чотири поєдинки – з Саудівською Аравією, Оманом, Казахстаном та Таджикистаном. Тренер давав мені багато ігрового часу в кожному матчі і я хотів не підвести та викладався на всі 100%. У  моєму здобутку три забиті м’ячі і три гольові передачі. Організатори змагань визнали мене найкращим молодим гравцем чемпіонату світу!

– Ці змагання для тебе були першими за кордоном, чи вже мав досвід виступів на міжнародних турнірах?

– Раніше вже виступав за кордоном. Мої перші змагання за межами України пройшли в Польщі, в місті Новий Томишль у 2019 році. То був міжнародний турнір старших орлів.

«Любов до футболу мені прищепив тато»

– Андрію, розкажи трішки про себе – коли і де народився?

– Народився я 4 грудня 2008 року в Тернопільській області, у теперішньому Чортківському районі, в чудовому селі Увисла.

– Чи мали батьки відношення до спорту?

– Любов до футболу мені прищепив тато, котрий свого часу грав у футбол за сільську команду «Зоря» (Увисла).

– У скільки років та у кого почав займатися футболом?

– Почав займатися футболом з раннього дитинства, вдома під керівництом батька. Продовжив цю справу у школі. А з 2018 року почав відвідувати хоростківську ДЮСШ, яку цього року закінчив. Першими моїми тренерами були – Петро Петрович Сокіл та Олег Петрович Скотецький.

– Чи досягнув вагомих результатів на дитячому рівні?

– Думаю, як на дитячий рівень – так, результати говорять самі за себе, адже не всім вдається дійти до збірної України.

– Чи не складно було тренуватися і грати з хлопцями, які не мають проблем зі здоров’ям?

– У цьому плані ніколи не було жодних проблем з хлопцями, навпаки постійно допомогали та підказували, коли я щось не розумів.

– Напевно, тренери жестами показували, як правильно діяти в тому чи іншому епізоді на футбольному полі чи спортивному майданчику?

– У нас було два тренери, які і говорили, і показували жестами, що мав робити на тренуваннях та під час матчів.

«Найбільша мрія в житті стати професійним футболістом»

– Кажуть, що футболісти з інвалідністю на футбольному полі доволі жорсткі по відношенню до суперників. Це дійсно – так, або ж розвій цей стереотип?

– Ні, це не так. Ті ж спортсмени з порушенням слуху грають футбол, так як і всі інші.

– Ти маєш спеціалізацію – виключно футзал, чи граєш теж великий футбол?

– Навпаки, футзалом почав займатись відносно недавно, завжди ж грав великий футбол.

– У якому амплуа вистаєш на футбольному полі – захисник, півзахисник, нападник, і чим саме воно тебе приваблює?

– Граю, в залежності від тактичних схем, як у півзахисті, так і в нападі. Загалом більше тяжію до атакувальних дій, адже подобається забивали м’ячі.

– Чи є у тебе кумир–футболіст, на якого рівняєшся і гра якого тобі подобається?

– Мені подобається, як грає і поводиться на футбольному полі португалець Кріштіану Роналду. Вважаю, що він найкращий футболіст за всю історію футболу, у всякому випадку, для мене він найкращий!

– Якою є твоя футбольна мрія?

– Моя найбільша мрія в житті стати професійним футболістом, до якої я йду. Вірю, що настане момент, коли я зможу захищати кольори не тільки дефлімпійської збірної України, а й вийти на поле у складі головної збірної України.

КОМЕНТАР

Петро Сокіл, перший тренер Андрія Тешнера:

– Андрій – хороший, вихований хлопець. Навіть не можу пригадати, щоби він хоча б одне тренування не пропустив. На тренуваннях постійно хотів бути першим, не зважаючи на то, що він не чує. Все старанно виконував і був дисциплінованим, дуже добре контактував з партнерами. На турнірах, у яких брала участь дитяча команда з Хоросткова, Андрій Тешнер ставав кращим гравцем і бомбардиром. Завжди хотів перемагати. Мав дуже хороший характер і фізичні здібності для футболу.