Володимир Пушкаренко: "5-те місце – це не те, на що ми заслуговували, але у цьому всьому мусимо звинувачувати самих себе"

Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2022 року. На черзі команда «Поділля» (Васильківці), яка зайняла п’яте місце у вищій обласній лізі. До розмови ми запросили головного тренера команди Володимира Михайловича Пушкаренка.

– Які завдання ставилися на сезон перед «Поділлям» і чи були вони виконані?

– Хотілось би розпочати розмову з того, що ми не планували цього важкого року стартувати у чемпіонаті області. По-перше, війна, по-друге, всі знають, що президент нашого клубу Михайло Коваль зараз на фронті, по-третє, з усіма цими подіями, морально ми були, м’яко кажучи, подавленні. Але все вирішила розмова, передусім, із нашим головним меценатом Олегом Володимировичем Ковалем. Це і стало ключовим, у тому що ми розпочали чемпіонат. А в другу чергу – дякую своїм хлопцям, які в свою чергу всі погодилися залишитися у клубі на фінансово значно менші умови. А щодо завдань, то ми завжди говоримо, що є амбіційним клубом, тому завдання були амбіційні – це трійка призерів. Враховуючи, що «Поділля» зберегло склад та ще й підсилилося досвідченими гравцями, виконати поставлене завдання було цілком доснаги.

– «Подоляни», як і минулого сезону, зайняли 5 місце у вищій лізі. Як кажуть, стабільність – ознака класу, чи все-таки це топтання на місці, адже амбіції в клубу з Васильківців значно вищі?

– Так, звісно, 5-те місце – це не те, на що ми заслуговували, але у цьому всьому мусимо звинувачувати самих себе.

– Чи можна було покращити турнірну позицію і що цьому завадило?

– Потрібно було перемагати там, де ми вели гру. Якщо чемпіону області ФК «Агрон» ми поступилися по ділу, так би мовити, без шансів, то із ФК «Медобори» та ФК «Нива» мали брати у чотирьох матчах мінімум 7-8 очок. І турнірна таблиця мала би зовсім інший вигляд. Проаналізувавши весь сезон, так сталося, що фарт цього року не був на нашій стороні, окрім першого матчу з бучацьким «Колосом», де ми на останній хвилині перемогли в меншості.

– У попередньому сезоні «Поділля» зробило ставку на значне омолодження складу, цьогоріч – навпаки, до команди було запрошено кілька вікових футболістів. З чим пов’язана така різка зміна орієнтирів у комплектуванні команди?

– Ми бачили, що молоді гравці ще не готові виконувати поставленні задачі, тому досвід мав допомогти в першу черзі команді, а в другу – молодим, швидше, так би мовити, «вирости» у футбольному плані. Частково це вдалося, тому ці гравці (Мартинюк, Дубчак, Чорний) хороші люди, які пограли на високому рівні. Без сумнівно, їх запрошення пішло на користь нашій команді.

– У «Поділля» була коротка лава запасних, особливо у другому колі. Можливо цей факт також став причиною того, що команда фінішувала на 5 місці?

– Так, на початку сезону у нашій обоймі був був 21 футболіст. Ми деколи думали, кого ж не брати на гру (сміється – авт.). Але все різко змінилося ще у середині першого кола. Коли нас замучили травми, ряд гравців покинули «Поділля», а з деякими ми самі попрощалися. Звісно, не хватало лавки запасних, тих гравців, які би підсилили гру.

– Команда з Васильківців багато пропустила, чи не пов’язано це з віком гравців захисної ланки, багатьом з яких вже за 35-ть, а декому – за 40 років (Зянько, Іванців, Мартинюк, Дубчак)?

– Я би так не говорив, що вік зіграв важливу роль. З приходом нових гравців, ми перейшли на іншу тактичну схему, яка у деяких матчах працювала на всі 100%, а у інших – ні. Тому ми походу змінювали ігрову схему. Може це і зіграло важливу роль у такій кількості пропущених м’ячів.

– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку, а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?

– Повторюсь, ми дуже добре грали у Зеленому та Теребовлі і не мали футбольного права там програвати. Хороша і нічийна гра мала бути і у Бучачі, але…. «0» очок у цих трьох іграх. А негатив – це звісно домашня поразка від «Агрона» – 0:7. Хоча мене і не було на цій зустрічі, але чув, бачив і знаю, що і як там все відбувалося. Хочеться швидше забути той матч і ще раз вибачитись перед нашими вболівальниками.

– Як гадаєте, що сталося з командою в тому матчі з «Агроном», якому «подоляни» програли практично без боротьби. Адже я пам’ятаю минулий сезон, коли “агронівці» були серйозними подразниками для Вашої команди і ті матчі носили гострий безкомпромісний характер?

– Розконцентрація – це головний і важливий фактор, із яким ми боремся роками. Зайві розмови на полі, зайві не потрібні не футбольні емоції. Хоч і мене не було, але мені було дуже соромно за свою команду. Надіюсь, візьмемо із цього всього щось корисне і будемо рухатися вперед.

– Кого із футболістів «Поділля» можете передусім відзначити за підсумками сезону, а хто не виправдав сподівань?

– Усі зіграли на своєму рівні. Без тренувань, без належної підготовки ми не скочимо вище голови. Десь хотілось, щоби молодь «піджимала», бо ставка тільки на них, але як показав сезон, ще не всі з них готові до виступу на такому рівні.

– По ходу сезону колектив з Васильківців залишило кілька футболістів, без яких раніше уявити Вашу команду було не можливо. З чим пов’язаних відхід з «Поділля» Балицького, Гриба, Тимощука тощо?

– Не хотів би говорити про це. Але скажу коротко, Баліцький і Тимощук – дисципліна, а Гриб, який був улюбленим гравцем серед вболівальників, у свої роки ще не визначився, як він має правильно поступати. Не можна сидіти на двох стільцях! Ось і все.

– Команда доволі часто змінювала тактичні схеми на гру, ряд футболістів виступали на не властивих для них позиціях (той ж центральний захисник Мартинюк у останньому матчі сезоні діяв у атаці). Це пов’язано з тим, що тренерський штаб шукав оптимальні для них місця і зв’язки, чи все-таки банально бракувало кадрів і ставили гравців на ту чи іншу позицію, щоби банально її закрити?

– Те, що ми змінювали схему не тільки під час сезону, а й під час ігри – це факт. Шукали оптимальні схеми під тих гравців, які були в команді. Повторюсь, це все мало відбуватися на тренуваннях, але ми не тренувались, у зв’язку із об’єктивними і суб’єктивними причинами. А те, що Андрій Мартинюк у останньому турі грав у нападі, це рішення Д. Андрієшина та Ю. Зянька. До речі, у певний час Мартинюк виступав на позиції нападника і доволі не погано. Ну і, звісно, кадрові проблеми змусили прийняти таке рішення.

– Назвіть символічну збірну «Поділля» зразка 2022 року (за схемою, якою команда грала у більшості матчах сезону).

– Дуже складно, але попробую. Представлена схема – 1-3-1-4-2. Воротарі – Зянько (Перейма), лівий захисник – Іванців, центральний захисник – Мартинюк, правий захисник – Дубчак, опорник півзахсиник – Гришак, правий півзахисник – Бондарук,     лівий півзахисник – Вітерук, центральні атакувальні півзахисники – Зубик та Гришак, нападники – Гриб і Грінько.

– Те, що президент Вашого клубу Михайло Коваль служить, відчували футболісти більшу відповідальність на матчах, адже він захищаючи Україну, в тому числі дозволяє їм грати футбол та займатися улюбленою справою?

– Так, ми кожен раз перед грою говорили про нього. Це додатково мотивувало гравців. Наш президент – це приклад для усіх нас українців. Він справжній боєць на усіх фронтах, він гордість не тільки нашого села, а й, впевнений, усіє України. І ми знаємо, що він повернеться тільки з перемого. На що усі чекаємо. І велике подяка нашим ЗСУ, що дозволять нам займатися улюбленою справою. Їхній героїзм – неоціненний, просто – безцінний!

– Як оцінете загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області вищій лізі – його плюси і мінуси?

– Все було на високу рівні, як завжди питань до організаторів не має жодних. Хоча голова АФТ Тарас Юрик зараз також на фронті (бажаємо йому, теж по-швидше повернутися з нашим президентом клубу із перемогою), але завдяки правильно поставленій роботі, його заступники справились на відмінно. Були питання по суддівстві, але коли їх немає. Тут потрібно ще попрацювати…

– Окрім футболістів і тренер, мабуть, ще хтось допомагав команді «Поділля» пройти не простий чемпіонат Тернопільської області 2021 року. Хто вони і яка роль у футболі Васильківців?

– Як завжди – це велика родина Ковалів, яка вже більше 10 років допомагає і розвиває футбол у нашому маленькому селі. А також, люди, які просто приходять на футбол і підтримують нас – це також великий внесок у наш розвиток.

– СК «Поділля» з року в рік покращує спортивну інфраструктуру. 2022 рік, напевно, не показовий через війну, тим не менше на стадіоні у Васильківцях вдалося встановити нове електронне табло. Розкажіть кілька слів про нього,  також, що ще в найближчих планах у клубу, знаю, що були розмови про повнорозмірне футбольне поле зі штучним покриттям?

– Табло було частково придбане до війни і завдяки тій же родині Ковалів було і встановлено ще до кінця сезону. Розмови про штучне повноцінне поле велися і ведуться протягом 2-3-ох років. Це складне питання. Велика проблема – це його вартість. А зараз ще й війна, яка зупинила всі державні програми. Однак я впевнений, що рано, чи пізно воно все-тики з’явиться на спортивному комплексі «Поділля».

– Чи вже накреслені у «Поділля» плани на сезон-2023?

– Про план не можу нічого сказати, тому що я зараз не в Україні. Але те, що команда з Васильківців буде грати у сезоні-2023 – це можу вас запевнити.

– В кількох останніх матчах Ви не були присутні на тренерській лавці. З цим це було пов’язано і коли варто сподіватися на повернення Володимира Пушкаренка до тренерських обов’язків у «Поділлі»?

– Дуже важке питання на яке, на сьогодні, не можу відповісти із 100% вирогідністю. На даний момент, я не на Батьківщині. До кінця, плани не зрозумілі. А те що у сезоні- 2023 мене не буде, це все, що із впевненістю можу сказати. А далі, час покаже. Але багато хто знає і хочу, щоби більше людей знало, що у моєму серці завжди була, є і буде моя рідна команда – ФК «Поділля» та моє рідне село Васильківці. Ми усі обов’язково ще зустрінемося…

***

Вища ліга. «Поділля» (Васильківці) – 5 місце

12 матчів: +5=0-7, м’ячі – 20:33, О-15

***

Президент – Михайло Олегович Коваль (18.11.1990 р.)

Віце-президент – Андрій Іванович Мархоцький (26.04.1989 р.)

Головний тренер – Володимир Миколайович Пушкаренко (25.10.1985 р.)

Тренер – Дмитро Михайлович Андрієшин (05.04.1992 р.)

Тренер – Юрій Васильович Зянько (08.04.1982 р.)

***

Статистика виступів футболістів «Поділля» у чемпіонаті області 2022 р. 

Гравець	Дата народження	Ігор	Хв	Голи	ЖК	ЧК
Баліцький Андрй	05.04.1996	4	355	3	0	0
Білик Іван	18.08.2002	5	152	0	2	0
Бондарук Назар	14.06.1996	13	968	0	3	0
Вітерук Михайло	25.06.1994	15	1173	5	2	0
Герасимчук Владислав	17.08.1998	6	310	0	0	0
Гриб Володимир	18.07.1992	8	661	0	1	0
Грицюк Олександр	12.09.2003	1	1	0	0	0
Гришак Ростислав	14.03.1995	13	1136	0	1	0
Грінько Олександр	29.01.1998	15	1357	7	3	0
Дубчак Андрій	22.06.1986	13	1184	2	1	0
Зубик Олег	13.07.1992	15	1419	2	1	0
Зянько Юрій	08.04.1982	9	856	0	1	0
Іванців Богдан	05.09.1979	15	1084	0	1	0
Мартинюк Андрій	24.08.1985	13	1228	0	1	0
Наталюк Назар	13.01.1991	13	416	0	0	0
Німаш Тарас	17.10.2000	13	469	0	2	0
Перейма Петро	23.01.1996	6	563	0	0	0
Тимощук Владислав	09.02.1998	4	107	0	1	0
Тригуба Віталій	18.01.2001	7	185	1	2	1
Чемерейко Олег	29.06.1996	8	561	2	1	1
Чеснік Павло	29.06.1995	7	538	0	0	0
Чорний Василь	30.10.1987	11	821	1	2	0