Тренер "Поділля" Володимир Пушкаренко: «Так близько були до «золота» чемпіонату, тому не дуже раділи «сріблу»

Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2020 року. На черзі – команда «Поділля» з Васильківців (Гусятинський район), яка посіла друге місце у першій лізі. До розмови ми запросили головного тренера команди Володимира Пушкаренка.

– Пане Володимире, які завдання ставилися на сезон перед «Поділлям» і чи були вони виконані?

– Завдання було максимальне – тільки перше місце, тобто чемпіонство у першої обласній лізі, але ми його не виконали. Хоча мали практично все для цього.

–  Оцініть виступ «Поділля» у першій лізі чемпіонату Тернопільської області 2020 року?

– Не знаю, з чого почати. Сумно і важко, адже ми так близько були до «золота» чемпіонату. Тому не дуже раділи «сріблу». Та якщо проаналізувати те, що ми тільки другий сезон виступаємо на обласному рівні, то 2-ге місце - також хороший результат. Це вже стає якоюсь неприємною традицією, ми іронічно посміхаємось,  що постійно другі. Ще у чемпіонаті Гусятинського  району декілька разів були другими, минулого року, коли вперше у своїй історії почали виступати у чемпіонаті області, також були другими. Кожного року шукаємо вирішення цього питання, та поки що безрезультативно.

– Весь сезон васильківська команда була в лідерах і лише наприкінці сезону віддала чемпіонство «Рідній Борщівщині». Які чинники завадили Вашому колективу вибороти золоті нагороди першої обласної ліги?

– Чинник один – уся команда у цьому винна. Як тренерський штаб, так і гравці.

Не можу сказати, що наприкінці сезону ми виходили на поле чи ставилися до матчів якось «вольяжно», але чогось не вистачало. Чомусь дуже важка була кінцівка сезону, ідентична, як і минулого року. Ніби у друге трансферне вікно підсилились, багато говорили з хлопцями, що чим далі, тим буде важче, і не впоралися з цим тиском.

– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку, а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?

– Початок сезону був важким. Практично все перше коло, всі перші тайми ми повністю програвали і не виконували завдання на гру. Чого не можна сказати про інші тайми. Де завдяки великій лаві запасних, ми виходили зовсім іншим колективом. Не можна сказати, що ми помилялися у стартовому складі, але все ж таки шукали баланс у команді. До активу першого кола можна віднести гру із земляками з «Ниви» (Городниця), де ми виконали всі настанови, проявили характер й обіграли їх - 2:1. Також у першому колі були великі перемоги над «Віго-Острів» та підгаєцькою «Нивою» (обидві – по 6:2), але можна сказати, що ми дуже легко здобули ці перемоги. Більше, я би сказав, на класі, при свій повазі до цих команд.

– Хто із футболістів «Поділля» упродовж сезону показав себе з кращого боку, а на кого більше розраховували?

– Цілий сезон нам не вистачало лідера, який би на полі міг завести команду. Це дуже відбивалося на другій половині чемпіонату, де ми просто виривали перемоги на останніх хвилинах. Ми не показували чемпіонської гри, тому й пограли. Якщо переходити конкретно на прізвища, то почну з хорошого. Виділив би Бондарука і Вітерука, яких ми практично за 5 днів до початку сезону підписали. Надійні, стабільні, у розквіті футбольної кар’єри. Наш молодий віце-капітан Іван Цимбалістий – як завжди швидкий, цілеспрямований і технічний. Ветеран - Юрій Зянько, який без замін провів увесь сезон. Володимир Грабчак, якого ми дозаявили у друге трансферне вікно, і який одразу став гравцем основи. І напевне, не можна не сказати про Ігоря Козелка, який переживає другу молодість. Він несподівано став лідером і «ватажком» команди.

На кого більше розраховували? Роман Мельник. Ми брали кращого минулорічного бомбардира першої ліги, але, на жаль, цей сезон для нього через численні травми був, м’яко кажучи, невдалим. Володимир Гриб - минулорічний лідер, який цього року «збавив». Андрій Баліцький – якщо не поміняє відношення до ФК «Поділля», то йому буде важко далі.

– Як і в минулі роки, лідером команди був її ветеран Ігор Козелко. Розкрийте  секрет футбольного довголіття цього гравця? 

– Цей сезон дійсно для Ігоря склався напрочуд вдало. У деяких матчах він, не побоюся цього слова, просто ніс нашу команду на своїй спині. І забивав, і віддавав – дійсно був тим лідером, якого нам бракувало. Секрет один - бажання до великих перемог та трофеїв, це мотивувало його і все переносилося на футбольне поле.

– Команда цього сезону значно укріпилася (Вітерук, Бондарук, Німаш тощо), чи виправдали сподівання саме дебютанти?

– У нас вже стало традицією,  що кожного року в «Поділлі» багато нових гравців, і цей рік не став винятком. Через нашу команду під час підготовки до сезону пройшли 42 футболісти. Це немала цифра. Цьогоріч мали 9 нових гравців плюс ще 2 - у друге трансферне вікно. Практично ціла команда! Дебютанти справилися зі своєю роботою на 4+, тому відкрию секрет: наступний сезон буде будуватися і вдосконалюватися на фундаменті цьогорічної команди.

– Проаналізуйте виступ команди в кубку області. Чи робилася ставка на цей турнір і чи були засмучені, коли після виїзної перемоги у чвертьфіналі над тернопільською «Агронивою» (2:1) удома зазнали поразки і не пробилися до півфіналу?

– Ми не робили ставки на цей турнір і про це говорили щиро й відкрито перед командою і в інтерв’ю. У жодному разі не були засмучені «вильотом» із цього турніру, адже почали розуміти, що незважаючи на велику кількість гравців у команді, на два фронти важко боротися і грати три матчі за 7 днів ще не готові. Це вилилось у те, що втратили декілька дорогоцінних очок у чемпіонаті, де були зовсім інші завдання.

– Ви цей сезон практично не виходили на футбольне поле, а зосередились виключно на тренерській роботі. Легше було грати і керувати командою чи все- таки з боку видніше, як все відбувається і є можливість зробити правильні і вчасні заміни, щоби переламати гру?

– Звісно, з боку все видно. І так, як Ви сказали, є можливість дати правильні підказки чи зробити вчасні заміни. Це зовсім інша робота, коли ти на полі і коли ти з боку. Хоча скажу вам відверто, що на тренерській лавці переживаєш набагато більше (сміється, – авт.). Дуже багато чого навчився цього року, адже концентрація була тільки на тренерській роботі, і розумію, що дуже й дуже багато на цій посаді ще потрібно вчитися.

– Назвіть символічну збірну «Поділля» зразка 2020 року.

Голкіпер - Зянько Юрій

Правий захисник - Бондарук Назар

Лівий захисник - Гондз Вадим

Центральні захисники - Вітерук Михайло та Іванців Богдан

Опорний півзахисник - Жига Роман

Правий півзахисник - Цимбалістий Іван

Лівий півзахисник - Гриб Володимир

Центральні півзахисники - Козелко Ігор - Гевчук Богдан

Нападник - Баліцький Андрій

– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області у першій лізі – його плюси й мінуси?

– Як завжди, все пройшло максимально на високому рівні навіть у цей складний рік (COVID-19). Тільки плюси. Те, що ви робите, – велика праця, яка не під силу всім. Особисто дякую всім! Тарасу Юрику, Василю Заторському, Борису Трачу, Артему Трачу, арбітрам, які з кожним роком виконують все якісніше свою роботу. Завжди, коли телефонував в Асоціацію футболу Тернопільщини, то отримував вичерпну відповідь на свої запитання. Повірте, це дуже потім легко у своїй роботі. Тому так тримати і не розслаблятися!

– «Поділля» за спортивним принципом здобуло путівку до вищої ліги. Чи є бажання спробувати себе на вищому рівні в сезоні-2021?

– У 2021 році, напевне, у нас не буде два варіанти для вибору. Тому будемо готуватися до найвищого рівня.

***

Перша ліга. «Поділля» (Васильківці) – 2 місце

20 матчів:+14=3-3, м’ячі – 47:26, очки – 45