Михайло Кордівський: «Гравці «Колоса» були згідні на те, щоб врізали їм зарплату, щоби тільки дограти чемпіонат»

Асоціація футболу Тернопільщини розпочинає підбивати підсумки футбольного сезону 2020 року. Огляд починаємо з вищої обласної ліги, а саме команди «Колос» (Бучач), яка посіла восьме місце турнірної таблиці. До розмови ми запросили начальника команди Михайла Ігоровича Кордівського.

«Дуже важко за кілька місяців зробити конкурентоспроможний колектив, щоби потрапити в призи»

– Пане Михайле, які завдання ставилися перед тренерським штабом і футболістами бучацького «Колоса» на сезон і чи були вони виконані?

– Перед початком сезону перед командою стояло завдання потрапити в призову трійку. Але люди, які ставили це завдання не розуміли того, що буде будуватися нова команда і дуже важко за кілька місяців зробити конкурентоспроможний колектив, щоби потрапити в призи. Тим більше цього року, коли постійно були якісь перепони з тренувальними зборами та товариськими матчами. Кого ми не запрошували в команду з гравців, жодного тренування не було такого, щоб всі були на ньому присутні і можна було провести повноцінне заняття, під час якого подивитися, як хто виглядає і на якій позиції йому краще грати. Тому завдання не було виконане. Тим більше, ми грали з командами, які кілька років виступають практично одним складом, не рахуючи «Ниви» з Теребовлі. Але і щодо цієї команди є свої нюанси – гравці «Ниви» були всі разом від початку чемпіонату і до його закінчення, жили і тренувалися разом, а це великий плюс і він дав свої плоди. Наші спонсори на це не були згідні: ми даємо гроші, а ви повинні потрапити в призи, так вони міркували. Не завжди гроші роблять все, потрібно ще взаєморозуміння і повага один до одного.

– Як оціните виступ команди у тих матчах, які вдалося провести?

– В більшості ігор наші футболісти старалася, боролися до кінця за для позитивного результату. Це якщо не брати домашню гру з «Агронивою». Для мене – це був жах і сором перед вболівальниками. В перерві я може і грубо висловився до хлопців, але це насамперед були емоції, думаю вони не тримають на мене образи, тим більше на наступному тренуванні ми спокійно поговорили і вони самі сказали, що гру програли тільки вони, а не тренерський штаб, не виконали те, що їм було сказано. Думали що на одній нозі обіграють молодих супернкиів. Забули, напевно, як важко давалися кубкові матчі проти «Агрониви».

– За короткий час у бучацькій команді змінилося ледь не чотири склади – починали з кількома гравцями минулорічного зразка, потім був канадський, хмельницький, львівський десант, а зупинилися на футболістах з Козови та частково з Івано-Франківщини та Чернівеччини. Чому така плинність кадрів була в команді?

– Дійсно, в команді побувало багато гравців .Коли розпочався чемпіонат – грали одні люди і якщо не було б дозволено роботу авіаліній (маю на увазі, «канадський десант»), думаю ми би в процесі десь точково ще підсилилися і нікого б не шукали більше. Але хлопцям дали добро на виліт і ми їх не могли змусити залишитися в команді та Україні, самі розуміємо, там зовсім інше життя і спроможність заробити. Тоді почали, можна сказати все спочатку, знову будувати команду, і знову не все так як би хотілося проходило. Одні люди підходили команді, інших – змушені були брати бо футбол це контактна гра, пішли травми і знову не вдавалося зіграти тим складом, яким би хотілося і який пробували на тренуваннях.

«Деколи за програшну гру можна сказати дякую»

– У середині другого кола «Колос» знявся з обласних змагань після доволі хорошого, хоча й програшного матчу великогаївському «Агрону». З чим насправді це було пов’язано?

– Так, домашня гра з «Агроном» була хорошою, хлопці боролися, старалися, але як не кажи – «Агрон» добротна команда і не випадково вона кількаразових чемпіон області. Ну, є ще таке як не фарт: не забиваєш ти, то забивають тобі. Деколи за програшну гру можна сказати дякую. От те, що я, як начальник команди, і зробив після гри з «Агроном». Після такого матчу хлопцям, крім зарплати можна і премію дати. Але не я є спонсором команди. Спонсори вирішили по-іншому і за гру з «Агроном» взагалі не розрахувалися. Після цього було сказано: «Граєте дальше, виграєте – получаєте гроші, ні – то нічого не получите». Вони бачили тільки свою сторону, а сторону хлопців не бачили, не думали навіть про те, що ігри є також в робочий час і їм треба відпрошуватися з основної роботи, доїжджати на матчі, а це все дається взнаки на футбольному полі. Не хотіли вони поставитися з розумінням до команди. Гравці «Колоса» були згідні на те, щоби врізали їм зарплату, щоб тільки дограти чемпіонат, тим більше ми повернули вболівальників на стадіон. Хоч і з цим були перешкоди, адже були різні заборони для глядачів. А для кого тоді ми організовуємо футбол, у першу чергу для любителів футболу, а потім для заробітку, для себе. Але нам знову було сказано: «Виграєте – получаєте, ні – то що хочете робіть, хочете – граєте, ні – то знімайтеся». На наступну домашню гру в нас навіть не було фінансів, щоб оплатити суддівській  бригаді, за відеозйомку тощо. І тому було прийнято рішення зняти команду, щоб хлопці могли ще десь заявитися і дограти сезон.

«Виступ «Колоса» в кубку області був для всіх фантастикою»

– Мабуть, особняком стоять виступи команди у кубку області, в якому команда пробилася до фіналу і гідно там виступила. Розкажіть про цей турнір і чи реально було виграти кубок?

– Так, виступ команди в кубку області був для всіх фантастикою, мало хто вірив, що після програшної першої гри «Агрониві» (3:5), вдома ми дамо бій і виграємо з потрібним результатом. Це була прекрасна гра, під час якої кожен гравець віддавав всі сили і загалом команда заслужила зіграти в фіналі. На вирішальну кубковуц гру ми знову поїхали без лідера. Коли на початку чемпіонату, я вважаю, лідером був один з «канадського десанту», а саме Роман Кухарський (його гра дуже сподобалася всім вболівальникам), то потім ним став Максим Фещук. Це людина з досвідом та розумінням своєї справи .Так в фіналі нам його не вистачало, був би він, я думаю, все би склалося для нас по-іншому. Але і без ключового гравця, вважаю, ми добре себе показали, а реалізуй свої моменти і хтозна, як би матч закінчився. Також не забуваємо, що футбол грають не тільки гравці двох команд, а є ще судді, від яких в деякі мірі теж залежить як закінчиться гра. Але це таке, кожний має свою точку зору.

– Кого із футболістів «Колоса» можете в першу чергу відзначити за підсумками сезону, а хто не виправдав сподівань?

– Відзначити можна кожного гравця команди. Так, хтось показав себе краще, хтось не допрацював, але це життя і наша справа, яку ми любимо і вчимося на помилках. Окремо можу сказати про Романа Кухарського, Романа Михайленка, Максима Фещука, Степана Басістого, Романа Ценя, Івана Плосконоса, Павла Данилюка – це прекрасні люди і знавці своєї справи. Ще раз зауважу, всі хто виступали за нашу команду – старалися і хотіли доказувати, що в бучацький «Колос» вони потрапили не випадково.

– Чи варто очікувати на появу бучацької команди в наступному сезоні?

– На рахунок того, чи буде команда в наступному чемпіонаті, зараз можу сказати одне: пройшли вибори в Бучачі, буде створено ОТГ, переміг на виборах голова районної ради В. Й. Фреяк. Мені він пообіцяв: «Якщо я очолю ОТГ – команда в Бучачі буде!» Думаю він дотримає свого слова. Перший рік, коли я прийшов в команду, Віталій Йосипович, що мав зробити і дати на команду, всі обіцянки виконав і ми дограли чемпіонат і жодної заборгованості перед футболістами та тренерами не було. А результат – це вже наші недопрацювання.

***

«Колос» (Бучач): 8 місце:+2=2-10, м’ячі – 14:34, очки – 8