ВОЛОДИМИР ЛЕВЧУК: «В УКРАЇНІ ЖІНОЧИЙ ФУТБОЛ РОЗВИВАЄТЬСЯ ШВИДКИМИ ТЕМПАМИ»

Інтерв’ю з головним тренером дівочої футбольної команди ДЮФК “Чемпіон” (Тернопіль), наставником жіночої збірної України U-19, головою комітету жіночого футболу Асоціації футболу Тернопільщини Володимиром Анатолійовичем Левчуком.

— Володимире Анатолійовичу, у яких змаганнях дівочі команди “Чемпіона” (Тернопіль) встигли взяти участь у 2020-му році, до запровадження карантину?
— Нашою основною групою серед дівчат 2005-2006 років ми взяли участь у чемпіонаті України з футзалу серед команд вищої ліги. Встигли пройти два етапи. Спершу посіли третє місце на етапі у Володимир-Волинському. А згодом, краще підготувавшись, перемогли на етапі у Івано-Франківську. За їх підсумком увійшли до вісімки кращих команд України та отримали право змагатись у фінальній частині, що мала б відбутись наприкінці березня у Полтаві.

Крім цього брали участь у традиційному всеукраїнському турнірі, що відбувся у Маневичах на Волині. Серед восьми команд ми посіли третє місце. Та стали четвертими на змаганнях у Кременці. Це все, що стосується футзалу.

А з 26-го квітня планували стартувати у чемпіонаті України з футболу серед дівчат у категорії U-15. Це аналог хлопчачої ДЮФЛ. Проводять повноцінний чемпіонат з домашніми та виїзними іграми. Нашими суперниками у груповому етапі мали б стати команди з Хмельницького, Вінниці, Рівного та Житомира.

— Як дівчата підтримують форму під час карантину?
— Постійно перебуваю зі своїми підопічними на зв’язку. Зізнаюсь, що до самостійних занять я ставлюсь скептично. Так, вони намагаються виконувати певні фізичні вправи індивідуально, але це своєрідна фізкультура, яка, звичайно, не замінить повноцінних тренувань у команді.

— Скільки дівчат наразі у обоймі “Чемпіона”?
— Під час тренувань менше 12-ти дівчат немає. А загалом розраховуємо більш ніж на 20 футболісток, які регулярно тренуються та їздять на змагання. З основною групою займаються також молодші та старші дівчата. Нещодавно усю команду забезпечили клубними костюмами, дизайн яких дівчата обрали самостійно. Тренуємося щонайменше тричі на тиждень. Дуже тішить той факт, що у нас підібралися хороші та перспективні дівчата. Це не лише моя думка, але думка багатьох фахівців. Кістяк команди складають дівчата з Тернополя. Але є футболістки, які щоразу доїжджають на тренування з районів. Певних успіхів ми уже досягнули, відвідавши безліч турнірів по усій країні. Цьогоріч нашого воротаря Оксану Лапчак викликали на збір у юнацьку збірну України U-15. З командою вона їздила у Білорусь. Нашу Юлію Зубар залучали до молодіжної збірної України U-19. Вона їздила з нами у Нідерланди на відбіркові матчі. У грі проти Чорногорії виходила на заміну. Головний тренер збірної розраховує на неї. Кандидатом у молодіжку також є Діана Кравчук. Радує те, що дівчата прогресують і на них звертають увагу.

— Чи погодитесь, що дівочий футбол в Україні набуває популярності? На якому рівні у цьому плані перебуває Тернопільщина?
— В Україні жіночий футбол справді розвивається швидкими темпами. Ще більший стимул до розвитку повинна надати ініціатива УАФ, згідно якої команди Прем’єр-ліги повинні мати у своєму складі також жіночу команду. Щодо Тернопільщини, то наша область у плані розвитку дівочого футболу, мабуть, відстає. Припинили діяльність дівочі групи у Ланівцях, Теребовлі та Збаражі. З позитивного — розвиток команд у Бережанах, Шумську та Підволочиську. У 2020-му році Асоціація футболу Тернопільщини задля збільшення популяризації дівочого футболу провела першість області з футзалу у трьох вікових групах саме у цих райцентрах.

— Ви — єдиний тернопільський футбольний тренер, який входить до тренерського штабу національної збірної України. Розкажіть детальніше про цей досвід та що входить у Ваші обов’язки?
— Я входжу до тренерського штабу жіночої збірної України U-19. У команду мене запросив головний тренер Валерій Віталійович Паламарчук. Ключовий обов’язок — допомагати йому у різних аспектах підготовки команди. В першу чергу я відповідаю за селекцію дівчат 2002-2003 років народження у Західному регіоні. Їжджу на різні змагання, чемпіонати та переглядаю потенційних кандидатів у молодіжку. Також у мої обов’язки входить частина аналітичної роботи. Приміром, у нашому штабі я відповідаю за аналіз одного із суперників — збірної Італії. Також аналізуємо власні ігри на основі відеоматеріалів. Шукаємо хороші моменти та вказуємо на помилки. Під час навчально-тренувальних зборів я постійно перебуваю у розташуванні збірної та виконую ту роботу, яку вимагає головний тренер. Це може бути підготовка до тренувань та підбір тренувальних матеріалів. Особисто для мене це величезний досвід та велика честь представляти Україну на міжнародній арені.

Дитячо-юнацький футбольний клуб “Чемпіон"